![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Феномен українського буддизму (копипаста)
Apr. 21st, 2013 08:20 amФеномен українського буддизму
В самому центрі Європи лежить держава, яка є більша всіх інших європейських держав. Там найкраща 
земля для вирощування...
...технічної коноплі, там до фіга різних природних ресурсів, там шикарні гори і моря. Там є все, окрім нафти, але і нафту там можна здобувати прямо з труб, які лежать на цій землі там і сям. Загалом, не земля, а рай.
Багато хто хотів володіти цією територією, і багато хто отримав по зубах через неї. Варвари побили греків, литовці – татар, поляки - турків, росіяни - німців. А в результаті дісталася ця земля обітована українцям. От так.
Дивлячись на цей казус, багато народів дотепер залишаються в нерозумінні. Закарпаття все життя було угорським, Карпати – австрійськими, Полісся – польським, Буковина – румунською, Північ – литовською, Південь – турецьким, Крим – татарським, Донбас – російським, Київ – загальним, а зараз це все українське! І чорта з два докопаєшся, що найцікавіше. Як трапився такий історичний парадокс?
Відповідаю – завдяки природженому українському буддизму.
Спершу відповімо, звідки взагалі узявся цей неординарний народ, що зумів в результаті всіх кинути через карталигу? По легенді, коли народився перший українець, всі євреї заплакали. І, як показала історія, плакали євреї не дарма.
З вигляду українці дуже добродушні. Добродушні вони і всередині. Пряму загрозу вони представляють виключно для свиней, для яких є природними ворогами.
Українці ні на кого не нападають самі, бо бити ближнього – недобре. Правда, якщо ближній попросить кого-небудь побити, то відмовити йому українці також не можуть, тому що відмовляти ближньому – це теж недобре.
Таким чином українці били татар з росіянами, поляків з татарами, росіян з поляками. Шведів з росіянами і росіян з шведами. Разом з турками били росіян і поляків, а потім з росіянами і поляками - турків. Били навіть італійців разом з австрійцями і іракців з американцями. Періодично українці самі одержували люлей, і тоді вони робили незрозумілі очі і думали «Ну і за що це мене?», після чого били євреїв, а ті, зрозуміло, плакали (євреї відгрібали як прямі конкуренти). Але в цілому це народ тихий і гуманний.
Головна заповідь українців – «Моя хатина з краю». Тому і державу свою вони так назвали – Україна. Тобто «нам все по фігу, не чіпайте нас, ради Бога, розбирайтеся самі, дурні».
Головний життєвий принцип українців – багатовекторність. Або, щоб зрозуміліше, – «і рибку з'їсти, і в ставок не лізти».
Головна мрія українців – щоб вареники самі встрибували в рот. І не треба сміятися. Якщо врахувати, як українці отримали свою незалежність, ця мрія не здається такою вже нереальною.
Українці – справжні буддисти, уміло замасковані під православних (до речі, православних єпархій в Україні – чотири штуки, на вибір). Улюблений колір українців – оранжевий, колір мундира Далай-лами. І оскільки Великий Будда говорив: «Життя є страждання», то саме страждання українці зробили основою свого світосприйняття.
Вони упевнені, що всю історію їх піддавали національному, соціальному і релігійному гніту. Саме тому головним українським поетом визнаний Тарас Шевченко, найбільш потерпілий з грамотних українців (постраждав він за те, що довипендрювався. Склав про царя-батечка матерний вірш і за базар відповів).
Як істинні буддисти, українці проповідують не супротив злу, а забивання на нього великий болт. І тому вони дотепер не дають статусу ветеранів бійцям з УПА. Щоб знали, як порушувати національне єство. Агресивний українець – це не українець.
Буддистські принципи роблять нас, українців, невразливими для ударів долі. Нам ці удари просто по фігу. Ми знаємо, що все пройде, так що сенсу паритися немає. Як співалося в одній відомій українській пісні: «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці». Тобто вороги наші рано чи пізно кудись подінуться, не вічні, а потім і ми на своїй землі покомандуємо. Нам що, складно почекати? Ми ж буддисти.
За матеріалами:"from-ua.com"
В самом центре Европы лежит государство, которое больше всех других европейских государств. Там самая жирная земля для выращивания…
…технической конопли, там до фига разных природных ресурсов, там шикарные горы и моря. Там есть всё, кроме нефти, но и нефть там можно добывать прямо из труб, которые лежат на этой земле там и сям. В общем, не земля, а рай.
Многие хотели владеть этой территорией, и многие получили по зубам из-за неё. Варвары побили греков, литовцы – татар, поляки - турок, русские - немцев. А в результате досталась эта земля обетованная украинцам. Вот так.
Глядя на этот казус, многие народы до сих пор остаются в непонятках. Закарпатье всю жизнь было венгерским, Карпаты – австрийскими, Полесье – польским, Буковина – румынской, Север – литовским, Юг – турецким, Крым – татарским, Донбасс – русским, Киев – общим, а теперь это всё украинское! И черта с два придерешься, что самое интересное. Как случился такой исторический парадокс?
Отвечаю – благодаря врождённому украинскому буддизму.
Для начала ответим, откуда вообще взялся этот неординарный народ, сумевший в результате всех кинуть через карталыгу? По легенде, когда родился первый украинец, все евреи заплакали. И, как показала история, плакали евреи не зря.
С виду украинцы очень добродушные. Добродушные они и внутри. Прямую угрозу они представляют исключительно для свиней, для которых являются естественными врагами.
Украинцы ни на кого не нападают сами, ибо бить ближнего – нехорошо. Правда, если ближний попросит кого-либо побить, то отказать ему украинцы также не могут, потому что отказывать ближнему – это тоже нехорошо.
Таким образом украинцы били татар с русскими, поляков с татарами, русских с поляками. Шведов с русскими и русских со шведами. Вместе с турками били русских и поляков, а потом с русскими и поляками - турок. Били даже итальянцев вместе с австрийцами и иракцев с американцами. Периодически украинцы сами получали люлей, и тогда они делали непонятные глаза и думали «Ну и за что это меня?», после чего били евреев, а те, понятно, плакали (евреи отгребали как прямые конкуренты). Но в целом это народ тихий и гуманный.
Главная заповедь украинцев – «Моя хата с краю». Поэтому и государство своё они так назвали – Украина. То есть «нам всё по фигу, не трогайте нас, ради Бога, разбирайтесь сами, придурки».
Главный жизненный принцип украинцев – многовекторность. Или, чтоб понятней, – «и рыбку съесть, и в пруд не лезть».
Главная мечта украинцев – чтобы вареники сами запрыгивали в рот. И не надо смеяться. Если учесть, как украинцы получили свою независимость, эта мечта не кажется такой уж нереальной.
Украинцы – настоящие буддисты, умело замаскированные под православных (кстати, православных епархий в Украине – четыре штуки, на выбор). Любимый цвет украинцев – оранжевый, цвет мундира Далай-ламы. И поскольку Великий Будда говорил: «Жизнь есть страдание», то именно страдание украинцы сделали основой своего мировосприятия.
Они уверены, что всю историю их подвергали национальному, социальному и религиозному гнёту. Именно поэтому главным украинским поэтом признан Тарас Шевченко, самый пострадавший из грамотных украинцев (пострадал он за то, что довыпендривался. Сочинил про царя-батюшку матерный стишок и за базар ответил).
Как истинные буддисты, украинцы проповедуют не противление злу, а забивание на него большой болт. И поэтому они до сих пор не дают статуса ветеранов бойцам из УПА. Чтоб знали, как нарушать национальную сущность. Агрессивный украинец – это не украинец.
Буддийские принципы делают нас, украинцев, неуязвимыми для ударов судьбы. Нам эти удары просто по фигу. Мы знаем, что всё пройдет, так что смысла париться нет. Как поётся в одной известной украинской песне: «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці». То есть враги наши рано или поздно куда-то денутся, не вечные, а потом и мы на своей земле покомандуем. Нам что, сложно подождать? Мы ж буддисты.
