топонімічні смаки

Судячи з "ы", копротівляється хтось з пенсійних співробітників ДІІТа, наплодивших центнери рукописів у славетному Свинарникопетровську.

P.S. Цікаво (хоч, може, й неунікально), що незважаючи на створений у наших степах прохідний двір численими різномовними народами, великі річки регіону Дніпро (змінювавший своє русло принаймні два раза) та Дон зберігли іранські назви трьох-чотирьохтисячолітньої давності.
А тепер ріка перейменована... І ким - заступником коменданта з пожежної безпеки! O, tempora! O, mores!

20160703

За часів царя Леоніда Ковбасно-Златоепохального пасивність населення покупалася за ковбасу (звісно, тим, кому можна за статусом - наврядчи вона була на кожному столі у якомусь Шимкенті). Пасивність була, але не тільки соціальна... Тому коли почалися серйозні проблеми (себто ковбаси стало не вистачати), популярними у владних колах стали теоріі про те, що населення навпаки, треба менше годувати і більше доїти - і від цього ковбаси стане більше (той, що у томському витверезнику з чоловычини нарізають).

Сучасні російські можновладці вважають, що у жирні нафтові роки теж піднімали статки населення. (Це так, просто під населенням розуміти себе, улюблених, надування пузиря з зарплатень та цін/податків, та небагатьох щасливчиків з понадпрожитковими статками). Цікаво, яких розмірів досягне "менше годувати, більше доїти" у цей раз? (Те, що на десятиріччя, сумнівів немає).

(no subject)