(no subject)
Sep. 17th, 2016 10:36 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
void_amСум та відчай - саме те, що потрібно для чергового огляду ракетобудування.
Подивився я на цей безосівський New Glenn, і щось йокнуло у мені. Згадав, як Елайджа звинувачував мене у маскофільстві (що є неправдою, я лишень підтримував прогресивні технічні рішення), і як космічнофорумні ідіоти з'ясовували, чи є СпейсІкс стартапом, чи солідною зрілою компанією.
Так от: СпейсІкс - це не стартап, а ракетно-космічний цирк імені І.Маска, де добрі клоуни на чолі з гендиректором показують веселі номери "Виготовлення ракети на колінці за десять центів", "А зараз ця ракета приземлиться на ооось той корабель з назвою з одного мультфільма", і не дуже "Бачите ракету? Гоп, її вже нема!". Це цирк, за завісками якого кипить робота, іноді вкрай неприємна й важка, та ще за копійки - аби глядачі були задоволені. Навіть молодикуючий директор почав сивіти. Чимало вважають, що він це робить заради слави - але навіть у розмові із студентами МІТу він розповідає у гуморній формі про абсолютно серйозні та корисні речі.
Робота, яку виконав цирк за мізерні кошти та у вкрай короткі строки (менш, ніж в піонерів, та ще й з мікроскопічною аварійністю практично несерійних з точки зору параметрів та вузлів ракет) - величезна. І мало хто з прихільників космонавтики уявляє, наскількі.
А от Безос - це злий клоун. Річ не у тому, що він менше посміхається чи жартує - це речі маловажливі у справі - а з точки зору цілеспрямування. Це танк, який буде перти, незважаючи на втрати чи почуття глядачів.
Я міг би написати про технічний бік справи - що ракета з перевершувальницькою масою удвічи більше за Фолкон буде мати набагато більші проблеми с міцністю конструкціі (і це ще не кажучи про доволі жорстке випробування приземленням), міг би написати про недоцільність класу вантажопідйомності Гленна і використання метану у ньому... Але я просто почекаю і подивлюсь, що про нього будуть писати ті, хто докопувався до Маска.
І РН Сункар - зенітоподібна паперова робота РКЦ Прогрес си як він зараз називається. Я колись писав, що після смерті Корольова урядовці провели своєрідне схрещення його фірми з янгелівським Південмашем - обидві організаціі обмінялися доволі помітною частиною працівників, і з того часу виступали як партнери навіть попри за тимчасові невигіднощі співпраці. Челомеївці-хруніки, які стали керувати російською космічною політикою, розірвали цей зв'язок, обмеживши доступ "групи" Енергія-Південмаш-Енергомаш до замовлень (їх надавала хрунічевська "дочка"), а потім і зв'язаність групи через мита. Зараз Прогрес вимушений боротися за існування самостійно, і, нажаль, без технічної підтримки Південмаша (як це було з Русью) він стримко деградував.
Так, вони обрали діаметр 4,1 - через використання "протонівського" оснащення після закриття московського заводу. Це певна економія, та й з конструктивної точки зору краще - довжина 1 ступеня обмежена можливостями сплаву АМГ-6, збільшення палива можливо через переохолодження палива або збільшення діаметра. Але більший від зенітівського діаметр потребуватиме перебудови не десятка мостів-шляхопроводів, а десь півсотні. Це гігібакси витрат (на які не вистачить бюджетів) та особливо згаяний час - розпильно-бюджетні контори не можуть працювати швидко, надійно та без шкоди для оточуючих. Тож хруніки з ангарою легко завалять цей проєкт.
Про стан "протонівського" обладнання, наявність досвіду роботи на Прогресі з кріогенними вафельними конструкціями годі й казати.
Подивився я на цей безосівський New Glenn, і щось йокнуло у мені. Згадав, як Елайджа звинувачував мене у маскофільстві (що є неправдою, я лишень підтримував прогресивні технічні рішення), і як космічнофорумні ідіоти з'ясовували, чи є СпейсІкс стартапом, чи солідною зрілою компанією.
Так от: СпейсІкс - це не стартап, а ракетно-космічний цирк імені І.Маска, де добрі клоуни на чолі з гендиректором показують веселі номери "Виготовлення ракети на колінці за десять центів", "А зараз ця ракета приземлиться на ооось той корабель з назвою з одного мультфільма", і не дуже "Бачите ракету? Гоп, її вже нема!". Це цирк, за завісками якого кипить робота, іноді вкрай неприємна й важка, та ще за копійки - аби глядачі були задоволені. Навіть молодикуючий директор почав сивіти. Чимало вважають, що він це робить заради слави - але навіть у розмові із студентами МІТу він розповідає у гуморній формі про абсолютно серйозні та корисні речі.
Робота, яку виконав цирк за мізерні кошти та у вкрай короткі строки (менш, ніж в піонерів, та ще й з мікроскопічною аварійністю практично несерійних з точки зору параметрів та вузлів ракет) - величезна. І мало хто з прихільників космонавтики уявляє, наскількі.
А от Безос - це злий клоун. Річ не у тому, що він менше посміхається чи жартує - це речі маловажливі у справі - а з точки зору цілеспрямування. Це танк, який буде перти, незважаючи на втрати чи почуття глядачів.
Я міг би написати про технічний бік справи - що ракета з перевершувальницькою масою удвічи більше за Фолкон буде мати набагато більші проблеми с міцністю конструкціі (і це ще не кажучи про доволі жорстке випробування приземленням), міг би написати про недоцільність класу вантажопідйомності Гленна і використання метану у ньому... Але я просто почекаю і подивлюсь, що про нього будуть писати ті, хто докопувався до Маска.
І РН Сункар - зенітоподібна паперова робота РКЦ Прогрес си як він зараз називається. Я колись писав, що після смерті Корольова урядовці провели своєрідне схрещення його фірми з янгелівським Південмашем - обидві організаціі обмінялися доволі помітною частиною працівників, і з того часу виступали як партнери навіть попри за тимчасові невигіднощі співпраці. Челомеївці-хруніки, які стали керувати російською космічною політикою, розірвали цей зв'язок, обмеживши доступ "групи" Енергія-Південмаш-Енергомаш до замовлень (їх надавала хрунічевська "дочка"), а потім і зв'язаність групи через мита. Зараз Прогрес вимушений боротися за існування самостійно, і, нажаль, без технічної підтримки Південмаша (як це було з Русью) він стримко деградував.
Так, вони обрали діаметр 4,1 - через використання "протонівського" оснащення після закриття московського заводу. Це певна економія, та й з конструктивної точки зору краще - довжина 1 ступеня обмежена можливостями сплаву АМГ-6, збільшення палива можливо через переохолодження палива або збільшення діаметра. Але більший від зенітівського діаметр потребуватиме перебудови не десятка мостів-шляхопроводів, а десь півсотні. Це гігібакси витрат (на які не вистачить бюджетів) та особливо згаяний час - розпильно-бюджетні контори не можуть працювати швидко, надійно та без шкоди для оточуючих. Тож хруніки з ангарою легко завалять цей проєкт.
Про стан "протонівського" обладнання, наявність досвіду роботи на Прогресі з кріогенними вафельними конструкціями годі й казати.
