20170313 продорожнє
Mar. 14th, 2017 12:07 amМоже, й не слід було писати про це, але напишу.
Один раз заглянув у стрічку і побачив у Макарової про наші гранітні дороги - нібито це невміння красти приємно для усіх для дніпропетровських автодорожників ще з брежнєвських часів. Звісно, це не так. Гранітні дороги (втім, як і гранітні набережні міста) пробила одна й таж людина, вона отримала зиск і як раціоналізатор, і відкат за сприяння корупціі - тобто тоді знали, як красти. Гранітні дороги коштували майже стількі ж, скількі зі звичайного асфальтобетону (оскількі використовували нікому не потрібний відсів), а у нашій області його багато (виходи кристалічного щита) - чималий простір для корупційной оптимізаціі по паливу.
Досить непогані експлуатаційні характеристики - менша вимогливість до бітуму, вищий коефіціент тертя (що непогано у дощову чи сніжну погоду), здатність тривалий час обходитися без ремонту (що я багато років состерігав на новомосковській трасі) за умови хоча б мінімального дотримання технологіі, краща стійкість до спеки (вони не тількі не нагріваються, але й не течуть). Мінуси витікають з плюсів: через меншу текучість трохи підвищений шум (що на пострадянському транспорті непомітно), велике тертя гранітної кріхти суттєво швидше з'їдає шини, а головне - як тількі на дорозі з'являються тріщини чи ями, їх негайно треба заливати бітумом або перестілати дорогу знов (і я один рік бачив цю процедуру, чому й можу судити про гранітні дороги). Така суворість ремонту через нетекучість: якщо в звичайному асфальті края ями трохи загинаються униз, течуть чи/та викрошуються, то в гранітоасфальтобетоні края утворюють майже прямокутний уступ, і підвіска отримує ідеально потужний удар. Тобто насправді гранітні дороги набагато вимогливіші до розкрадання, ніж асфальтові - особливо коли по ним до приятелів їздить генсек (іноді особисто за кермом). Асфальтова дорога може виглядати краще, коли її частіше ремонтують чи перестилають - а скількі років в нас прем'єрами були донецькі?
Жахливо, коли люди не розуміють перевіреної багаторічним досвдом теоріі побутової речі. Що буде, коли настане час нових пластикових доріг зі сміття, як починають у Нідерландах? Вони набагато складніше.
І ще. Я тут трошки "клеїв ватажівки" (порівнювати логістичні можливості систем на базі PLS/LVSR та на базі кразів - схоже, одна з небагатьох моїх сьогоденніх втіх) і сьогодні прочитав чаруйнє - "Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення." Це з'явилося ще рік тому, але чому я бачу це сьогодні?
Я давно розумію, що в нас тут вимушено склаласянацистськохунтна шоколадна диктатура специфічна версія військового комунізму з зарплатнею в 3200. Я розумію, що грошей на дороги просто нема і досить довго не буде - через що більшість їх скинули на громади. Я розумію незадоволення людей, які через географію вимушені терпіти нескінчені потоки транзитних важких вантажівок. Але навіщо через це просто брати і забороняти рух по дорогам, фактично відтворивши стару недієспроможну радянську систему? У США танковози мають п'ять вісей та три на задньому візку тягача - на це пішли заради виконання федерального ж законодавства. В Україні ж п'ятидесятитонники возять на двовісних причепах з двовісним візком тягача - що, Укртрансбезпека теж буде забороняти возити їх по дорогам місцевого значення, де більшість військових парків і знаходиться? Як можна планувати економну логістичну систему з такими йолупами у автодорах, які просто не планують працювати?
До чого це призведе: склади, уся інфраструктура перміститься до великих міст, які й знаходяться на державних дорогах. Будь-які справи у невеликих містечках, де й проживає більшість містян, стануть дорожчими і неефективнішими за у великих - а це призведе до скорочення зайнятості і бігству. Витримає інфраструктура великих міст наплив складів, довгомірів на дорогах, економічних мігрантів (ніби нам біженців не вистачає)? А доцільно мігрантам сплачувати за найдорожчою статтею - опалення - не тількі у місці фактичного проживання, але й у за місцемпрописки реєстраціі?
Крім того, Украіна серед перших на пострадянському просторі перейшла на європейську систему автоперевезень - у цій системі основна маса вантажів возиться напівпричепами, а клас середніх вантажівок вкрай невеликий, специфічний і призначений переважно для обслуговування торгівельних мереж. Тобто вантажівок для обслуговування теріторій просто немає - доведеться їх закуповувати (на що потрібні відсутні гроші) та експлуатувати існуючі 24 години (що неможливо безаварійно). Я вже не кажу, що 7 тонн/вісь+24 тонни усього - вкрай специфічний тривісник з лінивою віссю, таких виробляють досить небагато.
А що зараз буде? Фури будуть їздити уночі - сонні водії у темряві будуть розбивати ями та підвіску, і добре, якщо без людських жертв. Чи зменшиться потік транзитних вантажівок у проблемних селах та містах? Ні, за тимчасово постійного ватажопотоку він тількі збільшиться! А чи буде набагато довше лежати без фур асфальт, покладений по-регіоналівські? НІ! Геніальне рішення.
Вочевидь, що заборона вводилася "на відчепись" - контролюючі органи не можуть навіть вести економічно вигідний для них ваговий контроль. І емоційні пости чи вуличні балачки про "заборонити їздити" теж нерозумні, як і лайку водіїв про дороги. Головне, що люди геть не хочуть дивитися у майбутнє - де доведеться визнати втрату частини доріг і якось планувати іх прокладати.
Один раз заглянув у стрічку і побачив у Макарової про наші гранітні дороги - нібито це невміння красти приємно для усіх для дніпропетровських автодорожників ще з брежнєвських часів. Звісно, це не так. Гранітні дороги (втім, як і гранітні набережні міста) пробила одна й таж людина, вона отримала зиск і як раціоналізатор, і відкат за сприяння корупціі - тобто тоді знали, як красти. Гранітні дороги коштували майже стількі ж, скількі зі звичайного асфальтобетону (оскількі використовували нікому не потрібний відсів), а у нашій області його багато (виходи кристалічного щита) - чималий простір для корупційной оптимізаціі по паливу.
Досить непогані експлуатаційні характеристики - менша вимогливість до бітуму, вищий коефіціент тертя (що непогано у дощову чи сніжну погоду), здатність тривалий час обходитися без ремонту (що я багато років состерігав на новомосковській трасі) за умови хоча б мінімального дотримання технологіі, краща стійкість до спеки (вони не тількі не нагріваються, але й не течуть). Мінуси витікають з плюсів: через меншу текучість трохи підвищений шум (що на пострадянському транспорті непомітно), велике тертя гранітної кріхти суттєво швидше з'їдає шини, а головне - як тількі на дорозі з'являються тріщини чи ями, їх негайно треба заливати бітумом або перестілати дорогу знов (і я один рік бачив цю процедуру, чому й можу судити про гранітні дороги). Така суворість ремонту через нетекучість: якщо в звичайному асфальті края ями трохи загинаються униз, течуть чи/та викрошуються, то в гранітоасфальтобетоні края утворюють майже прямокутний уступ, і підвіска отримує ідеально потужний удар. Тобто насправді гранітні дороги набагато вимогливіші до розкрадання, ніж асфальтові - особливо коли по ним до приятелів їздить генсек (іноді особисто за кермом). Асфальтова дорога може виглядати краще, коли її частіше ремонтують чи перестилають - а скількі років в нас прем'єрами були донецькі?
Жахливо, коли люди не розуміють перевіреної багаторічним досвдом теоріі побутової речі. Що буде, коли настане час нових пластикових доріг зі сміття, як починають у Нідерландах? Вони набагато складніше.
І ще. Я тут трошки "клеїв ватажівки" (порівнювати логістичні можливості систем на базі PLS/LVSR та на базі кразів - схоже, одна з небагатьох моїх сьогоденніх втіх) і сьогодні прочитав чаруйнє - "Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення." Це з'явилося ще рік тому, але чому я бачу це сьогодні?
Я давно розумію, що в нас тут вимушено склалася
До чого це призведе: склади, уся інфраструктура перміститься до великих міст, які й знаходяться на державних дорогах. Будь-які справи у невеликих містечках, де й проживає більшість містян, стануть дорожчими і неефективнішими за у великих - а це призведе до скорочення зайнятості і бігству. Витримає інфраструктура великих міст наплив складів, довгомірів на дорогах, економічних мігрантів (ніби нам біженців не вистачає)? А доцільно мігрантам сплачувати за найдорожчою статтею - опалення - не тількі у місці фактичного проживання, але й у за місцем
Крім того, Украіна серед перших на пострадянському просторі перейшла на європейську систему автоперевезень - у цій системі основна маса вантажів возиться напівпричепами, а клас середніх вантажівок вкрай невеликий, специфічний і призначений переважно для обслуговування торгівельних мереж. Тобто вантажівок для обслуговування теріторій просто немає - доведеться їх закуповувати (на що потрібні відсутні гроші) та експлуатувати існуючі 24 години (що неможливо безаварійно). Я вже не кажу, що 7 тонн/вісь+24 тонни усього - вкрай специфічний тривісник з лінивою віссю, таких виробляють досить небагато.
А що зараз буде? Фури будуть їздити уночі - сонні водії у темряві будуть розбивати ями та підвіску, і добре, якщо без людських жертв. Чи зменшиться потік транзитних вантажівок у проблемних селах та містах? Ні, за тимчасово постійного ватажопотоку він тількі збільшиться! А чи буде набагато довше лежати без фур асфальт, покладений по-регіоналівські? НІ! Геніальне рішення.
Вочевидь, що заборона вводилася "на відчепись" - контролюючі органи не можуть навіть вести економічно вигідний для них ваговий контроль. І емоційні пости чи вуличні балачки про "заборонити їздити" теж нерозумні, як і лайку водіїв про дороги. Головне, що люди геть не хочуть дивитися у майбутнє - де доведеться визнати втрату частини доріг і якось планувати іх прокладати.