Престиж (2006)

Немає сенсу розмовляти про сюжет - будь-хто може подивитись опис фільму чи його самого.
Важливо інше: що у цілком голівудському кіно британський режисер не дає забути, мова йде про Великобританію з вкрай негуманним ставленням держапарату.
У тому ж 2006 році виходить і більш відома стрічка "V - означає Вендетта" оселившихся у Лондоні американців Вачовські, присвячена вже не співіснуванню, а протидії диктату держави. Зрозуміло, що це масова нервова реакція, "літературна" реакція на тодішні загравання у поліцейську державу - повз яких не пройшов навіть "Джонні Інгліш".

І це реакція не окремого політичного прошарку. Британія багато віків існувала досить окремо від континенту як у фізичному чи політичному сенсі, так і у психологічному - з яскравим самоізоляційним "The wogs begins at Calais". Оборотною стороною ізоляціі була непохитність утворюючихся диктатур, вижити за яких можна було лише ховаючи довгого язика за зубами. Що у жорна держмашини можна потрапити самому, розуміли і лорд-канцлер Томас Мор, і поліцейський Ерік Блер, більш знаний як Джордж Оруелл... Навіть співець імперіі Конан Дойль хоч і не співає "Black&tans", але тримає Шерлока Холмса подалі від поліціі, а інколи і від дотримування імперських законів. Годі й казати про провінціі, що або повстанням, або тишком втікали з імперського корабля.

Це досить універсальна літературна традиція англосаксонської культури, писемна пам'ять поколінь, що веде себе від Великої хартіі вольностей, здобута швидко зниклими після неї баронами. Втім і усна традиція - від шанті до звернення "guy" на честь порохового заколотника - не набагато відстає.