крилатий сіськандер на 40-50 км
Apr. 22nd, 2016 03:15 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
void_amПоказано пуск ракети з типовими для "Калібра" з рухомої ПУ Іскандера, заявлена дальність 200 км, висота польоту "40-50 км".
Зазвичай, звісно ж, крилаті ракети с ТРД на 40-км-вій висоті не літають - низька щільність повітря вимагає високої сверх-/гіперзвуковойї швидкості, а це обумовлює завсім іншій аеродінамічний дизайн - складних маленьких крилець, як на дозвукових, недостатньо, та й габарити двигуна... Потрібна друга ступінь з ракетним/ППРД+розгінним ракетним двигуном.
Тобто йде розмова про суходольну версію 3М54Е. За початкової висоти 10км, швидкості 200-250 м/с та додаткового розгону до 600-700 м/с бойова частина зможе злетіти по балістичній траекторіі на 50 км (але й її вага буде невеликою - 150-200 кг).
Смішно, що двоконтейнерну ПУ назвали Іскандером за дворогість - хтось певно передивився "Джентельменів удачі".
Розумно кидати по "балістиці" бойову частину по кораблю за 20 км - можна якнайшвидче здолати зону діі її ППО/ПРО при економній дозвуковій доставці на великі відстані. А суходольна версія не має сенсу, її розробка - це ідіотизм, дебільна віра, що з нею буде краще.
Зменшується вага БЧ, що потребує або її ядерності, або систем точного наведення. З точністю складно: на морі ціль зазвичай висококонтрастна, можна використовувати радіолокацію. А на суходолі з цим складно - наприклад, бункери не контрастні аж ніяк. Інерційні системи дуже вразливі до прискорень, їх точність буде страждати - особливо масових, придатних за габаритами та масою до встановлення на крилаті ракети, не кажучі про такі двоступінчасті (на МБР з цим простіше).
Навіть у разі використання ядерної БЧ немає переваг перед звичайними дозвуковими: політ на дозвуці такий й самий (з загрозою перехоплення ), а політ по балістичний траекторіі (на 10 км у вись при старті від малої висоти) дуже добре видно на РЛС ПРО - наприклад, "Залізного купола", які певно будуть захищати найбільш важливі цілі та їх групи. Більш того, через велику вагу другого супеня (700-800 кг) скорочено запас палива і втрачено основну перевагу крилатих ракет - дальність (оцінка в 1200 на великій та 600 км на малій висоті).
Третя раха, звісно ж, здохне, і сотні тутешніх дебільних задротів, що раніше сиділи на імперських збройних форумах, будуть потім зачаровуватись запоребриковими фергельтунгсвафлями. Так от: це вже не стадія вафель, це вже стадія маразму.
Зазвичай, звісно ж, крилаті ракети с ТРД на 40-км-вій висоті не літають - низька щільність повітря вимагає високої сверх-/гіперзвуковойї швидкості, а це обумовлює завсім іншій аеродінамічний дизайн - складних маленьких крилець, як на дозвукових, недостатньо, та й габарити двигуна... Потрібна друга ступінь з ракетним/ППРД+розгінним ракетним двигуном.
Тобто йде розмова про суходольну версію 3М54Е. За початкової висоти 10км, швидкості 200-250 м/с та додаткового розгону до 600-700 м/с бойова частина зможе злетіти по балістичній траекторіі на 50 км (але й її вага буде невеликою - 150-200 кг).
Розумно кидати по "балістиці" бойову частину по кораблю за 20 км - можна якнайшвидче здолати зону діі її ППО/ПРО при економній дозвуковій доставці на великі відстані. А суходольна версія не має сенсу, її розробка - це ідіотизм, дебільна віра, що з нею буде краще.
Зменшується вага БЧ, що потребує або її ядерності, або систем точного наведення. З точністю складно: на морі ціль зазвичай висококонтрастна, можна використовувати радіолокацію. А на суходолі з цим складно - наприклад, бункери не контрастні аж ніяк. Інерційні системи дуже вразливі до прискорень, їх точність буде страждати - особливо масових, придатних за габаритами та масою до встановлення на крилаті ракети, не кажучі про такі двоступінчасті (на МБР з цим простіше).
Навіть у разі використання ядерної БЧ немає переваг перед звичайними дозвуковими: політ на дозвуці такий й самий (з загрозою перехоплення ), а політ по балістичний траекторіі (на 10 км у вись при старті від малої висоти) дуже добре видно на РЛС ПРО - наприклад, "Залізного купола", які певно будуть захищати найбільш важливі цілі та їх групи. Більш того, через велику вагу другого супеня (700-800 кг) скорочено запас палива і втрачено основну перевагу крилатих ракет - дальність (оцінка в 1200 на великій та 600 км на малій висоті).
Третя раха, звісно ж, здохне, і сотні тутешніх дебільних задротів, що раніше сиділи на імперських збройних форумах, будуть потім зачаровуватись запоребриковими фергельтунгсвафлями. Так от: це вже не стадія вафель, це вже стадія маразму.
